оцтовий

-а, -е.

Прикм. до оцет. || Признач. для зберігання оцту. Оцтова пляшка. || Який містить оцет або змочений в оцті.

••

О́цтова есе́нція — торговельна назва міцного (70%-ого) розчину оцтової кислоти.

О́цтова кислота́ — органічна сполука, безбарвна рідина з характерним різким запахом.

О́цтове де́рево — південна декоративна рослина родини сумахових, з якої добувають виноградний оцет.

О́цтовий альдегі́д — те саме, що ацетальдегі́д.

О́цтовий ангідри́д — найпростіший з ангідридів органічних кислот, що його застосовують у виробництві запашних та лікувальних речовин, ацетатного шовку тощо.